Усвідомленість крок до кращого життя

 Підвищення усвідомленості – важливий крок до будь-яких особистих змін

Розвиток усвідомленості допомагає позбутися шкідливих звичок

Якщо ви хочете позбутися шкідливих звичок, розвиток усвідомленості допоможе вам зрозуміти приховані мотиви, які підтримують стару поведінку і навчитися раніше помічати дію пускових механізмів старих звичок (що спрощує їхнє усунення)

Розвиток усвідомленості допомагає навчитися керувати своїми емоціями

Щоб керувати своїми емоціями, важливо навчитися помічати, усвідомлювати початок процесу, розвитку чи зміни емоцій та настрою. Тому що чим довше ви занурені в якусь емоцію, тим стійкішим стає цей стан і тим важче його змінити. Крім того, негативні емоції зазвичай підтримуються і розвиваються за рахунок відповідного внутрішнього діалогу, який їх підживлює (ви неначе “заохочуєте” себе). І часто досить просто зупинити цей негативний потік думок, щоб поліпшити свій стан. Але щоб його зупинити, спочатку треба його усвідомити.

Зазвичай ми настільки занурені в цей внутрішній розумовий потік, що не помічаємо, як він відносить нас все далі в море негативу.

Розвиток усвідомленості допомагає підвищити особисту ефективність

Особиста ефективність залежить не тільки від того, ЯК ми щось робимо, але і (навіть більшою мірою) від того, ЩО ми робимо і У ЯКОМУ СТАНІ ми це робимо.

Ви можете дуже ефективно займатися будь-якою нісенітницею (наприклад, швидко серфити в інтернеті і вести одночасне листування з 10 друзями в соцмережах), але це не наближатиме вас до реалізації важливих життєвих цілей, а значить і особиста ефективність буде низькою. Розвиток усвідомленості допоможе вам зберігати фокус на дійсно важливих справах та завданнях.

Про те, що для високої продуктивності необхідно вміти створювати та зберігати позитивний емоційний настрій, знає кожен. Адже навіть якщо ви намагаєтеся сфокусувати свою увагу  на дійсно важливих завданнях, але при цьому відчуваєте злість, роздратування тощо негативні почуття, то про високу ефективність теж можна забути.

Як я вже говорив вище, розвиток усвідомленості допомагає навчитися управляти емоційним станом, тобто взяти під контроль цю важливу складову високої особистої ефективності.

Розвиток свідомості допомагає коригувати характер

Риса характеру – це стійкий стереотип реагування у певних, типових ситуаціях.

Якщо ви хочете змінити якісь риси свого характеру, спочатку вам потрібно навчитися помічати типовість їх прояву.

Будь-яка поведінкова реакція складається зазвичай із двох частин: рефлекторної та когнітивної.

Рефлекторна реакція – це насправді звичка реагувати певним чином на типові ситуації. Наприклад, якщо в людини є такі риси як недовіра і занижена самооцінка, то будь-який почутий сміх, він може сприймати на свій рахунок, що нібито це з нього сміються.

Когнітивна складова – це думки та переконання, які підтримують цю реакцію. У наведеному вище прикладі, людина з недовірою і низькою самооцінкою, почувши, що хтось сміється, відчуває внутрішню напругу і в неї можуть виникнути думки, що вона якось безглуздо, смішно виглядає і всі оточуючі постійно оцінюють її зовнішній вигляд і поведінку і т.д. . і т.п.

Щоб змінити таку реакцію, тобто. такий типовий спосіб реагування потрібно для початку навчитися помічати, як відповідні подразники запускають у вас цю реакцію і як потім ви самі (за допомогою внутрішнього діалогу) підтримуєте розвиток та повторення цієї реакції. Арсенал психотехнік для зміни реакцій доволі великий, але без розвитку усвідомленості їх застосування вкрай неефективне.

Загалом, назвіть мені будь-яке психологічне завдання, і я покажу вам, як розвиток усвідомленості допомагає її вирішити.

Сподіваюся, я переконав вас у важливості розвитку усвідомленості. Якщо так, то вам уже не терпиться дізнатися, ЯК це можна зробити.

В наступній публікації ми розглянемо деякі цікаві методи і ви будете здивовані, наскільки все просто.

Несвідомі мотиватори

 Всі ми хочемо думати, що більшість рішень у нашому житті ми приймаємо свідомо і цілеспрямовано. Але дослідження показують, що це далеко не так. Зазвичай ми навіть не підозрюємо, що вплинуло на те, чи інше наше рішення. Насправді будь-що може бути таким несвідомим мотиватором. Наприклад, це можуть бути слова чи зображення.

В одному дослідженні, учасники "рибалили рибу" в комп'ютерній моделі сільського ставка. Щоб отримати більше прибутку, та перемогти, кожен учасник намагався якомога більше спіймати риби. Але, як і в житті, ресурси не є безмежними, через деякий час риболовлі, риба в ставку закінчується, і всі гравці в «селі» починають голодувати. Тож, спіймавши чергову рибу, вони стикаються з вибором: залишити її собі (щоб набрати більше балів) чи звільнити (на благо села та своїх довготривалих інтересів) Перед початком гри деяких учасників попросили скласти речення з випадковим набором слів: "Допомога", "Підтримка", "Взаємодопомога", Ярмарок "та" Поділитися ". Дивно, але здається, що саме читання цих слів активувало взаємну допомогу. 

Ці учасники відпускали до ставка на 25% більше риби, ніж гравці, які не читали слів про взаємодопомогу.

Та, що ще більше вразило експериментаторів, це те, що гравці, які читали ці слова, відпускали стільки ж риби, скільки й учасники, перед якими вони свідомо поставили мету, допомогти один одному! Сила непрямого, підсвідомого впливу була такою ж сильною, як і в тих кому була поставлена ціль свідомо.

В іншому дослідженні першокурсникам одного престижного університету, запропонували  написати невеликий нарис про те, наскільки добре їм вдалося влитися в студентське життя. При цьому деяким учасникам дослідженя перед виконанням завдання дали прочитати нотатки, нібито першокурсника, який вже навчався на їхньому курсі. У прикладі студент дуже негативно відзивався про життя університету та відносини з товаришами та викладачами. Як ви думаєте, чи це вплинуло на учасників дослідженя?

Звичайно. Ті, хто до початку завдання читав негативний відгук, оцінювали своє життя в університеті набагато гірше, ніж інші учасники експерименту. Хіба це не дивно? Зрештою, вони також були впевнені, що просто описали своє враження.

Усі ці та численні подібні дослідження показують, наскільки ми зазвичай недооцінюємо вплив різних зовнішніх чиників на наші реакції та рішеня.

Чи можемо ми уникнути цього зовнішнього впливу? У більшості випадків ні. Але ми можемо навчитися зменшити вплив цих чиників.

Напрацьовуйте здатність, робити невеличку паузу, щоб усвідомити, перш ніж відреагувати або почати діяти. Запитайте себе: "Це справді те, що мені потрібно?" "Це дійсно те, що я хочу зробити зараз?"

Згадайте, як часто трапляється так, що ми без вагань говорили щось, а потім дуже жалкували про це, або починали виправдовуватися, що насправді "зовсім не те мали на увазі". Або як неприємно відчути, що вкотре піддався спокусі і «купився» на якийсь рекламний трюк.

Розвивайте свою обізнаність і поступово, ваші рішення та відповіді набуватимуть все більше незалежності.