Всі ми хочемо думати, що більшість рішень у нашому житті ми приймаємо свідомо і цілеспрямовано. Але дослідження показують, що це далеко не так. Зазвичай ми навіть не підозрюємо, що вплинуло на те, чи інше наше рішення. Насправді будь-що може бути таким несвідомим мотиватором. Наприклад, це можуть бути слова чи зображення.
В одному дослідженні, учасники "рибалили рибу" в комп'ютерній моделі сільського ставка. Щоб отримати більше прибутку, та перемогти, кожен учасник намагався якомога більше спіймати риби. Але, як і в житті, ресурси не є безмежними, через деякий час риболовлі, риба в ставку закінчується, і всі гравці в «селі» починають голодувати. Тож, спіймавши чергову рибу, вони стикаються з вибором: залишити її собі (щоб набрати більше балів) чи звільнити (на благо села та своїх довготривалих інтересів) Перед початком гри деяких учасників попросили скласти речення з випадковим набором слів: "Допомога", "Підтримка", "Взаємодопомога", Ярмарок "та" Поділитися ". Дивно, але здається, що саме читання цих слів активувало взаємну допомогу.
Ці учасники відпускали до ставка на 25% більше риби, ніж гравці, які не читали слів про взаємодопомогу.
Та, що ще більше вразило експериментаторів, це те, що гравці, які читали ці слова, відпускали стільки ж риби, скільки й учасники, перед якими вони свідомо поставили мету, допомогти один одному! Сила непрямого, підсвідомого впливу була такою ж сильною, як і в тих кому була поставлена ціль свідомо.
В іншому дослідженні першокурсникам одного престижного університету, запропонували написати невеликий нарис про те, наскільки добре їм вдалося влитися в студентське життя. При цьому деяким учасникам дослідженя перед виконанням завдання дали прочитати нотатки, нібито першокурсника, який вже навчався на їхньому курсі. У прикладі студент дуже негативно відзивався про життя університету та відносини з товаришами та викладачами. Як ви думаєте, чи це вплинуло на учасників дослідженя?
Звичайно. Ті, хто до початку завдання читав негативний відгук, оцінювали своє життя в університеті набагато гірше, ніж інші учасники експерименту. Хіба це не дивно? Зрештою, вони також були впевнені, що просто описали своє враження.
Усі ці та численні подібні дослідження показують, наскільки ми зазвичай недооцінюємо вплив різних зовнішніх чиників на наші реакції та рішеня.
Чи можемо ми уникнути цього зовнішнього впливу? У більшості випадків ні. Але ми можемо навчитися зменшити вплив цих чиників.
Напрацьовуйте здатність, робити невеличку паузу, щоб усвідомити, перш ніж відреагувати або почати діяти. Запитайте себе: "Це справді те, що мені потрібно?" "Це дійсно те, що я хочу зробити зараз?"
Згадайте, як часто трапляється так, що ми без вагань говорили щось, а потім дуже жалкували про це, або починали виправдовуватися, що насправді "зовсім не те мали на увазі". Або як неприємно відчути, що вкотре піддався спокусі і «купився» на якийсь рекламний трюк.
Розвивайте свою обізнаність і поступово, ваші рішення та відповіді набуватимуть все більше незалежності.
Комментариев нет:
Отправить комментарий